Колосок
Українська народна казка Поділля

Жив у великому місті хлопчик Мишко. Він був спокійний, розумний, красивий і в нього було дуже багато відданих друзів. Одного разу, коли хлопчик ішов допомагати матері, він почув, як королівський гінець оголошував страшну новину.

— Увага, увага! Сьогодні з королівського замку зникла принцеса Марійка. Хто її знайде отримає винагороду — пів королівства.

— Яке горе сталось! Мамо, а принцесу знайдуть?

— Авжеж, синку!

Хлопчик довго стояв у натовпі людей, думаючи про слова гінця, і вирішив знайти принцесу. Вийшов з міста і помітив стареньку бабусю, яка несла три важких кошики.

— Давайте допоможу, бабусю, адже вам важко нести.

— Дякую, синку!

Мишко узяв корзину. І хоч як йому важко нести, він це не показував. Коли вони прийшли до старої хатини, бабуся сказала:

— У цих корзинах знаходиться щастя, успіх і колосок.

— Колосок? А навіщо колосок?

— Цей колосок не простий, він виконає три твоїх бажання.

— Дякую, бабусю.

Хлопець вийшов, узяв дарунки і рушив далі. Ішов три дні і три ночі і зустрів гусочку. У неї було переламане крило, вона жалібно дивилася своїми блакитними очима і плакала. Мишко підніс колосок і сказав:

— Я хочу розуміти, що вона говорить.

Сталось диво, вона заговорила людською мовою:

— Я принцеса Марійка. Зла відьма перетворила мене на гусиню і хотіла віддати на королівську кухню, але я втекла і зламала крило.

— Можливо, вона казала, як тебе вилікувати?

— Вона тільки казала, що на острові Орхідея є криниця і я можу стати знову принцесою.

— Потрібно спробувати.

Вони узяли колосок і сказали:

— Вперед на острів.

І опинилися там, де забажали. Це було чудове місце, скрізь були квіти — троянди, лілії і, звичайно, орхідеї. Мишко і Марійка знайшли чудо-криничку. Вода в ній була прозора, чиста, і всі навколо були щасливі. До кринички прискакала бридка жаба. І коли вона напилася води, то стала прекрасною дівчиною. Гусеня, тремтячи, й саме попило води. Знову сталось диво — вона стала прекрасною царівною Марійкою. Вони обнялись, взяли колосок і промовили:

— Нехай цей острів буде нашим прекрасним будинком, в якому ми проживем довго-довго і помрем в один день.

Так і сталося, на острові піднісся великий палац і закохані щасливо пішли туди.