Українські народні казки

Колосся

Українська народна казка Поділля

Була собака, баба і дівка.

— Підем збирати колосся, — каже баба.

— А нащо нам те колосся збирати: собака здохне, баба вмре, а я заміж вийду, — каже дівка.

Як прийшло — собака не здохла, баба не вмерла, а дівчина заміж не вийшла, але завірюха віє, мете.

— Ходім, напевне, колосся збирати, — каже дівка.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

76 (7040). Колосся. СУС —. Записано 2009 року.
Оповідач: Іщенко Марія Ноківна (1930 року народження) Андрушівка Погребищенський район Вінницька область

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.