Українські народні казки

Кошачий віник

Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Купила кішка віник. Стала вона хату мести, а лисиця їй каже:

— Ой, кішко, як у тебе віник чисто мете! Позич його мені хоч на одну ніч.

Дала вона лисиці віник, а сама непомітно на вінику мотузочка розв’язала. Зрозуміла кішка, що не так просто лисиці віник на ніч потрібен.

Так воно і сталося. Залізла лисиця вночі в хату до курчат, схопила меншого, вибігла на вулицю і почала віником сліди замітати.

Та не так сталося, як вона хотіла. На крик курчати прибігли півень з куркою і стали лисицю клювати, мало не до смерті. Курчата зібрали віника і вранці віднесли кішці.

— Спасибі тобі, кішко! Врятував нас твій віник.

— А якщо все добре, — відповіла кішка, — то візьміть його собі в дарунок.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

87 (5141). Кошачий віник. СУС —, новотвір. Записано 2008 року.
Оповідач: Лисак Надія Іванівна (1950 року народження), село Тарнава, Монастирищенський район, Черкаська область

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.