Красені

Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Жили собі дід і баба і було у них дві дочки: дідова дочка і бабина дочка. Баба дуже не любила дідову дочку і сказала, щоб дід відвіз її у ліс. Дід не знав, що робити, от і з горя відвіз її до лісу.

У лісі дід знайшов хатинку. Він відвів туди дочку та й каже:

— Ти, дочко, посидь у хаті, а я піду дров нарубаю.

Дочка погодилася. Дід дуже любив свою дочку, тому йому було важко з нею прощатися. Він був дуже розумний, тож прив’язав до дерева довбеньку, а вона стукала по дереву. Дочка вийшла з хати, а діда немає. Вона поплакала і зайшла у хату. Уночі до неї хтось постукав у двері. А вона каже:

— Заходьте.

Це був маленький дідусь із сивою бородою. Дід каже:

— Дівчинко, пересади мене через поріг. Дівчинко, зніми з мене шубку. Дівчинко, нагодуй мене. Дівчинко, поклади мене спати.

Дівчинка зробила усе, що їй наказав дідусь. Наступного дня дідусь порадив дівчинці, коли до неї уночі прийдуть красені, щоб вона не відкривала дверей. Він їй подякував і каже:

— До тебе уночі прийдуть красені, тільки ти не відчиняй дверей. Проси у них що хочеш. Але не все зразу, а по одному.

Дівчинка попрощалася з дідусем, а вночі прийшли красені і визвали дівчинку до себе погуляти. А дівчинка їм відповіла:

— А у мене платтячка немає.

— Ми тобі дамо платтячко.

— А у мене шапочки немає.

— Ми тобі дамо шапочку.

Вони так говорили всю ніч. А на ранок заспівали півні, красені перетворилися на чортів і зникли. Дівчинка вийшла із хати, а там повно всього, що вона просила. Дівчинка забрала багатство і прийшла додому.

Бабина дочка теж захотіла багатства. Дід її відвіз у ліс, знайшов хатинку, залишив її там, а сам поїхав додому. Уночі прийшов до неї дідусь із сивою бородою і каже:

— Дівчинко, пересади мене через поріг, дівчинко, зніми з мене шубку, дівчинко, нагодуй мене, дівчинко, поклади мене спати.

Дівчинка на все йому відповіла:

— Невеликий пан, то зробиш все сам.

Дідусь нічого їй не сказав і пішов. Уночі прийшли красені і визвали її до себе погуляти. А вона й вийшла. Красені забрали її і відтоді дівчину ніхто не бачив.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

82 (5555). Красені. СУС — 480С**. Записано 2008 року.Попова Віра Філімонівна (1919). Черкаська область, Чигиринський район, Топилівка