Українські народні казки

Краще гірка правда, ніж солодка брехня

Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Жив дідусь зі своєю старенькою бабусею дружно, весело. Сидячи на лавці, вели цікаву бесіду про минуле життя-буття.

Ось одного вечора, відпочиваючи після роботи, дідусь запропонував бабусі зарізати гусака, бо вже піст пройшов і можна було їсти м’ясо, зварити борщ, капусняк.

А було в них три гусаки, які любили, наївшись, нащипавщись зеленої травички, підніматися на крилах і літати під голубим небом височенько.

Дідусь подумав: «Якого спіймати? Щоб був добрий і не брехав». Тут він скоро спіймав одного, сірого, і запитує його:

— Ти будеш мене годувати, як я буду старенький і безсилий?

— Ні, не буду. Я буду годувати себе і свою сім’ю, — відповів сірий гусак.

Дід пустив його і сказав:

— Лети, ти правду кажеш. Не брешеш.

Потім спіймав другого, білого, і питає його:

— Будеш годувати мене хилого і старенького?

Гусак відповів:

— Буду годувати свою сім’ю і себе.

Дідусь сказав:

— І ти правду кажеш. Лети собі геть.

Потім спіймав третього гусака і запитує його дідусь, чи буде він годувати його на старості. Той відповів:

— Так, я буду завжди вас годувати, водичкою напувати і ніколи не буду про вас забувати.

І дідусь сказав йому у відповідь:

— А ти уже говориш неправду, нічого подібного не буде.

І зарізав без вагань брехунця-гусака.

Ось і казці кінець, а хто слухав, молодець.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

74 (7224). Краще гірка правда, ніж солодка брехня. СУС (244***). Записала Біла Лілія Федорівна 2009 року. Панко Агрипина Миколаївна (1923). Дніпропетровська область, Петриківський район, Петриківка