Українські народні казки

Кривда та правда

Українська народна казка Чернігівщини

Жили-були два брати. Один брат був бідний, а другий багатий. Одного разу у бідного не стало хліба, от він і пішов до свого брата, щоб той позичив. За теє він наказав братові, щоб той прислав свою дочку робить до нього. Дівчині було ще зовсім мало років, та нічого не зробиш, треба було йти.

Невдовзі знову у бідного не стало що їсти, от він і пішов до брата. Брат згодився дать йому хліба, та тільки за такою згодою, що той дасть виколоти йому око. І на цей раз бідний брат погодився.

В той час селом йшов старенький жебрак. Дивиться, стоїть добра хата, у дворі багато худоби. «Зайду, — думає дід, — попрошу хліба». Заходить, коли за столом сидить господар і закладає на всі боки. Дідусь попросив хліба, а той йому:

— Я сам не маю хліба, бачиш, що пироги їм.

Так дід і пішов з нічим. В кінці села він побачив убогу хату. «Дай, — думає, — зайду аддишу».

Зайшовши до хати, побачив чоловіка, який сидів біля столу. А на столі не було нічого, тільки кусочок черствого хліба. Господар позвав діда сісти і простяг йому кусочок черствого хліба. Дідусь з’їв, запив водою і спитав у нього:

— Що в тебе з оком?

Бідолаха йому розказав, який у нього лихий брат. Старенький подякував за все і пішов. Та раптом насунула чорна хмара і вдарив грім. Спалив усе в багатого брата. От і прийшлось йому йти до бідного брата, щоб мати дах над головою. Брат його впустив.

— Скажи-но, брате, як краще жити, по кривді чи по правді? — спитав тоді молодший брат. Той прозрів і стали вони жити довго і весело.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

194 (5254). Кривда та правда. СУС 613. Записала Маглич Лілія 2008 року. Забуш Валентина Михайлівна (1941). Чернігівська область, Менський район, Макошино