Українські народні казки

Кріпак і пан

Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Кажуть, начебто в давні часи людей судили не так, як тепер. Не було тоді ні суддів, ні закону. Як скаже пан, тому і бути. І за найменшу провину кріпака карали пани, як того бажали. Ніхто не вирішував, мала його провина чи велика. Панів це не цікавило. Кидали вони в шапку два папірці, на одному написано «помилувати», на іншому «покарати». От якого папірця виймав кріпак, так і мало статися.

Якось один пан захотів засудити свого кріпака. І зібрав на суд всіх кріпаків.

— Цей холоп, — мовив він, — кріпаків моїх бунтує, проти мене цькує!

А своїм блазням наказав, щоб ті в шапку вкинули два папірці зі словами «покарати». Було багато товаришів у кріпака, вони йому розповіли про нечесність пана.

— Пан наш підмінив папірці і на обох написано «покарати».

Чоловік той і вусом не повів, але про себе задумався, що робити далі та й звернувся до пана.

— Пане мій! Я завинив перед тобою і за це покараєш мене, але виконай мою останню волю. Благаю тебе! Так мені і вмерти не гріх.

Пан подумав, що все одно помре цей бентежник, то чого б не потішити його перед смертю. І мовив:

— Чого ж ти бажаєш?

— Я пане, — мовив кріпак — попрошу тебе написати вільну кріпакам своїм, і землі їм дай по шматку. З такою грамотою в кишені і померти не страшно.

«Все одно не потурбує мене більше», — подумав пан, та й мовив:

— Добре, чоловіче, ось тримай цю грамоту.

Поклав кріпак грамоту в кишеню, дістав з шапки папірець, поклав його в рот і з’їв. Пан аж очі витріщив, від побаченого. Довелося розкрити другий папірець. А на ньому написано «покарати». Пан розгубився, не знає що робити, як бути. І мовив до кріпака:

— Ти вийняв папірець з словом «помилувати».

І відпустив його. Так чоловік сам живий лишився і кріпакам волю й землю дав.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

67 (5123). Кріпак і пан. СУС —. Записано 2008 року. Сидорчук Василь Андрійович (1932). Черкаська область, Монастирищенський район, Зюбриха