Українські народні казки

Курочка Рябуся

Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Жили собі були дідусь та бабуся,

І була у них курочка Рябуся,

Та знесла ж тая курочка яєчко,

І було ж воно не простеє,

А було ж яєчко золотеє.

Дідусь бив, бив — не розбив,

Бабуся била, била — не розбила,

Та бігла ж мишка-сіроманка,

З довгеньким хвостиком, як шванка, Та й зачепила теє яєчко.

Упало кругленьке, упало біленьке

На долівоньку, на рівненьку.

Та й розбилось!

Як побачили теє дідусь та бабуся,

Як почали вони причитати,

Як почали вони та й ридати.

Дід плаче, бабуся плаче,

А рябуся кудкудаче:

«Ой, та не плачте, дідусю,

Ой, та не плачте, бабусю.

Та знесу ж я вам яєчка,

Та не однії, та не простії,

А яєчка — золотії!

Та роздам їх я вам.

Однеє — дідусю, Другеє — бабусі,

А третєє тому, хто казки казав!

Та складемо їх у ківш,

Щоб казок було більш!

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

253 (7398). Курочка Рябуся. СУС 2022В. Записала Прокопенко Л. Г. 2009 року. Лях Галина Іллівна (1939). Дніпропетровська область, Межівський район, Антонівське