Українські народні казки

Кіт і глечик

Українська народна казка Поділля

Були собі дід та баба. Пішли вони в поле жито жати. І взяли з собою глечик молока. Прийшли в поле, баба й каже:

— Де б це глечика поставити?

— Постав, стара}під кущем.

Баба послухала діда і поставила глечика під кущем. От пішли вони жати .Жнуть та й жнуть. Аж біжить котик. Побачив глечика , випив з нього молоко, а голови назад не витягне.

Ходить, крутить головою. Приказує :

— Ну, глечику пожартував і годі .випусти мою голівку!

А глечик не відпускає, хоч ти що хоч роби.

— Підожди ж клятий глечику! — каже котик. —Ось я тебе втоплю!

Побіг він до річки. Встромив голову в воду. Наповнився глек і потягнув за собою кота у воду.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

96 (6497). Кіт і глечик. СУС 68А. Записано 2009 року.
Оповідач: Зоря Михайло Васильович (1939 року народження) Калинівка Калинівський район Вінницька область

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.