Українські народні казки

Кіт-слуга

Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Якось один пан мав кота. А той кіт був такий незграбний. Якось він розбив золоту вазу, яка дісталась панові від його батька. Пан розізлився та й викинув кота на подвір’я. Пішов кіт у ліс.

Приходить до лісу. А сам так утомився, що сів спочити на пеньок. Тільки він сів, а тут до нього голос:

— Ти хто?

— Я? Я кіт! А ти хто? — здивувавшись, запитав кіт.

— Я той, хто тобі допоможе. Давай я тебе візьму до себе працювати на три роки.

— Добре, — погодився кіт.

Пройшло три роки. Кіт задумався, що пора йому йти додому.

— Я йду до свого пана! — крикнув кіт на весь палац.

— Добре, іди! — відповів голос.

Пішов до пана кіт, зайшов до хати. Дав панові мішечок золота. Пан, здивувавшись, подивився на кота і взяв мішечок. І кожен день вони зранку сварились, а увечері знову мирились.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Щербина Валентина Іванівна (1930 року народження), Дніпропетровська область, Васильківський район, Чаплине 208 (7154). Кіт-слуга. СУС — , новотвір. Записала Боброва Тетяна 2009року.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.