Українські народні казки

Ласий пес

Українська народна казка Поділля

Пес украв був одного разу старий кусень смачного м’яса і утікав з ним якнайскоріше. Прибіг він, тримаючи міцно м’ясо в зубах, на кладку, що лежала над глибоким потоком.

Ідучи помалу через кладку, глянув у воду чистого потока і побачив у воді самого себе, а думаючи, що то якийсь другий пес із великим куснем м’яса в зубах, хотів у нього і те м’ясо видерти. Став на кладці, наїжився, гарканув, а м’ясо у нього з зубів хлюп у глибоку воду і пішло на дно.

І так лакомий пес і своє м’ясо стратив, і чужого не дістав.

Так часто і серед людей буває. При своїм лакомстві і своїй жадобі тратять своє і чужого не дістануть.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

211 (6478). Ласий пес. СУС 34А. Записано 2009 року.
Оповідач: Купрійчук Ганна Яківна (1939 року народження) Миколаївка Літинський район Вінницька область

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.