Українські народні казки

Ледача невістка

Українська народна казка Поділля

У діда і баби була невістка, але велике ледащо. Якось дід і каже бабі:

— Жінко бери корову, та веди її пасти, а я почну забирати її у тебе нібито сам хочу пасти, Побачимо, може, невістці соромно стане, і вона сама піде пасти корову.

Так і зробили, баба взяла на мотузку корову щоб гнати пасти, а дід за мотузок.

— Дай, бабо корову, я сам піду її пасти! Бо ти вже стара!

— Ні, ні! — відказала баба. — Це жіноча робота, я піду пасти.

Невістка дивилась на них, дивилася і, посміхаючись, сказала:

— Боже, ніяк не можу зрозуміти цих старих людей! Наче й невеликого розуму треба: одне пасло б сьогодні, друге завтра! Так ні, давай сваритися.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

198 (6464). Ледача невістка. СУС —. Записано 2009 року. Марчук Євдокія Петрівна (1925). Вінницька область, Літинський район, Пеньківка