Українські народні казки

Лисиця та ведмідь

Українська народна казка про тварин

Попросилася лисиця у ведмедика в огороді: «Дай мені, ведмедику, огородини з половини, посаджу ріпки у тебе». — «А як же ми будем ділиться?» — «Тобі буде, ведмедику, верховіння, а мені коріння». Як росте, росте та ріпка. Потім та лисичка вигребла ту ріпку. «Ну, іди ж тепер, ведмедику, будем ділиться; забирай, ведмедику, верховіння своє, а я — коріння». Ведмедик подивився: немає з верховіння ніякого толку. Гребнув наспід, коли там вигріб ріпку, і тоді на лисичку розсердивсь: «Що ти мене обманула. На другий год я тобі уже не дам».

Вона діждала уп’ять літа і уп’ять іде до його просить з половини. Таки уп’ять же: «Дай мені, ведмедику, огороденки, таки я посію маку». — «Так як же ми будем ділиться?.. Хай вже мені буде коріння». — «Нехай, — каже, — і нехай». Вона тоді повернулась, насіяла маку. Росте той мак і росте. Вона його пополола і зжала. «Іди, ведмедику, будем ділиться». Вона забрала верховіння, а він забрав коріння. Коли найшов маківку, витрусив на лапку, укинув у рот і розсердився уп’ять на лисичку. «Постой же ти, канальська лисичка, прийдеш ти ще, я вже тобі не дам».

Діждався третього літа. Вона уп’ять іде: «Дай-таки, ведмедику-братику, мені огородинки». — «Я на тебе, сестрице-лисице, серджуся, що ти двоє літ садила, та я і не поживився нічим». — «Ну, таки дай, братику». — «Так як же ж: тепер нехай буде мені уже верховіннячко». — «Нехай, нехай, братику, нехай».

Ну, вона взяла уп’ять моркови насіяла. Росте та моркова, росте. Вона прополола її; потім викопала, як поспіла, і позвала ведмедика: «Іди, братику, будем ділиться». Йому верховіння пообрізувала, а собі коріння. От він уп’ять розсердивсь на неї, узяв санки і поїхав...

Походження та примітки

Лисиця та ведмідь. Н. П. Андреев, Указатель сказочных сюжетов по системе Аарне. Издание государственного Русского географического общества, Л., 1929. — 40, 1030. Зап. П. Гнєдич в 1913 р. у с. Бацмани Роменського пов. Полтавської губ. від М. Трушової. П. А. Гнедич, Материалы по народной словесности Полтавской губернии. Роменский уезд, вып. IV, Полтава, 1916., стор. 13—14.

Казки про тварин (Українська народна творчість) — Київ: Наукова думка. — 1976 — 575 с.