Українські народні казки

Лисиця та журавель

Українська народна казка Полтавщини

Лисиця з журавлем затоваришували. От вона й просить журавля:

— Навчи мене літати, а я тебе навчу, як тут зимувати.

Забрала вона журавля до себе в нору, а той і питає:

— Скільки в тебе, лисичко, думок?

— У мене аж сім думок, — відказала хвастуха лисичка, — а в тебе, журавлику, скільки?

— А в мене, — каже смиренний журавель, — тільки дві: як курлу, так курлу.

— Ось лежи ж ти, журавлику, — каже лисичка, — тут, коло нори, а я тебе багном обляпаю. А як прийдуть стрільці, ти лежи нерухомо, щоб вони з тобою не робили. Ті будуть тебе вертіти, перекидати з боку на бік та й скажуть: лисиця задавила... А я тим часом вибіжу з нори та й побіжу. Вони, побачивши мене, покинуть тебе та поженуться за мною. А ти тим часом і полетиш.

І справді, наспіли стрільці, вертіли журавля, вертіли, запримітили й нору лисиччину та й кажуть:

— Це лисиця його задушила і заволокла сюди. Ось і нора її.

А тут і лисиця винирнула та й навтіки. Стрілець у погоню за нею, а журавель закурликав, знявся і полетів собі. Стрільці не зловили нікого. Потім зійшлися лисиця й журавель. Та рятівниця своє провадить:

— Навчи ж мене, журавлику, літати.

А журавель каже:

— Сідай на мене та міцно тримайся.

Піднявся він вгору, а лисичка лесь! і впала на землю.

— Ні! Ти мене вище підійми! — каже лисиця.

Він ще вище підняв. Не втрималась лисиця, упала на пеньок та й убилась.

От тобі і сім думок! А в журавля дві, та правдиві!

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

291 (7121). Лисиця та журавель. СУС 225А. Записав Азарян Богдан 2009 року.
Оповідач: Дергай Марія Павлівна (1925 року народження), Степанівка, Великобагачанський район, Полтавська область