Українські народні казки

Лисиця і яструб

Українська народна казка Поділля

Сів якось яструб на березі річки і задрімав на теплому камені. Підбігла до яструба лисиця і вхопила його.

— Ой, не їж мене! А я тобі знесу яйце завбільшки з твою голову.

«Ох і пощастило мені», — подумала лисиця. Розтулила зуби. А яструб злетів, сів на дерево.

— Дам я тобі три поради. Перша: ніколи не вір абикому. Друга: не засмучуйся через дрібниці. Третя: що схопила, те тримай міцно.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

191 (6457). Лисиця і яструб. СУС —. Записано 2009 року.
Оповідач: Онуфріїшина Ксеня Федорівна (1922 року народження) Пеньківка Літинський район Вінницька область

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

Лисиця і яструб

Українська народна казка Полтавщини

Сів якось яструб на березі річки і задрімав на теплому камені. Підбігла до нього лисиця і схопила гострими зубами.

— Ой, не їж мене! — заблагав яструб. — відпусти. А за те я знесу тобі яйце, завбільшки з твою голову.

«Ох і пощастило мені, — подумала лисиця, — такого птаха впіймати». Розтулила вона зуби і випустила птицю. А яструб сів на гілку і почав дражнити лисицю:

— Не знесу я тобі яйця завбільшки з твою голову, бо не можу. Зате дам тобі три поради. Не вір абичому, не засмучуйся через дрібниці. І якщо впіймала, то тримай міцно.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

146 (7147). Лисиця і яструб. СУС —. Записано 2009 року.
Оповідач: Федоренко Надія Дмитрівна (1946 року народження), Кобеляки, Кобеляцький район, Полтавська область

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.