Українські народні казки

Лисичка в суддях

Українська народна казка Полтавщини

Якось два котики роздобули грудочку сиру. Стали думати-гадати, як його по правді поділити.

Один каже:

— Треба ділити повздовж.

А другий як зарепетує:

— Ні, краще впоперек.

Отак і сперечалися. Аж бігла лисичка, зупинилася та й питає:

— А що ви сперечаєтеся?

— Та ось, — відповідають, — ніяк не можемо сир поділи порівну.

— Дайте, я вам поділю.

Взяла сир, перекусила, а тоді каже:

— Тут один шматочок більший, треба порівняти.

Та й надкусила. А тоді побачила, що вже другий став більший, і того надкусила. Так рівняла, поки не залишилося два зовсім маленькі шматочки.

— Ось тепер по правді, — каже.

— Це добре, що по правді, — кажуть котики, — але ти багато нашого сиру з’їла.

— Зате я вас поділила.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

128 (7126а). Лисичка в суддях. СУС 51***. Записала Калюжна Юлія 2009 року.
Оповідач: Стогній Світлана Вікторівна (1946 року народження), Білики, Кобеляцький район, Полтавська область

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.