Українські народні казки

Лисичка і глечик

Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Жили собі дід та баба. Пішли вони у поле жито жати. На полудень взяли собі глечик молока. Прийшли вони на поле. Баба і каже дідові:

— Де б оце глечик з молоком поставити?

— Постав, стара, молоко в кущик.

Баба послухала діда і поставила молоко в кущик. От пішли вони жати. Жнуть та й жнуть. А лисичка прибігла та й випила молоко, але голови із глечика назад не вийме. Ходить лисичка, головою крутить та й каже:

— Ну, глечичок, пожартував та й буде уже, випусти мою головоньку. Буде ж тобі, голубчику, буде!

Не одстає глечик, хоч ти що хоч роби.

— Підожди ж, проклятий глечик! Не одстанеш, так я тебе утоплю!

Прибігла лисичка до річки глечика топить. Вбігла вона в річку, сунула голову в воду і набрався повний глечик води. Так глечик за собою в воду і лисицю потягнув.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

176 (5224). Лисичка і глечик. СУС 68А. Записано 2008 року. Цапійчук Володимир Карпович (1930). Черкаська область, Уманський район, Юрківка

Лисичка і глечик

Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Одного разу пішли чоловік з жінкою у поле жати. Взяли з собою глечик молока та ще дещо попоїсти. Прийшли вони на поле, що було коло лісу, та й почали жати. А вузлик з їжею та глечик молока лишили в кущах.

З лісу вибігла лисичка, заглянула — смачненьке, та й до їжі. Поїла, що було, а потім всунула голову у глечик з молоком, випила його, а назад витягти ніяк не може. Лисичка і так і сяк головою крутить, а глечик її не відпускає. Почала лисичка просити глечика:

— Відпусти мене, голубчику.

А глечик ніяк не відпускає. Лисичка розсердилась на глечика та й ну кричати:

— Ану відпусти, противний, а то втоплю тебе.

А глечик і далі не відпускає. Тоді лисичка вже зовсім розізлилась, та й побігла до ставка глечика топити. Топить та кричить:

— Негіднику ти, паскуднику....

Тим часом вода наповнила глечик, та й потягнув він лисичку за собою на дно.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

219 (5458). Лисичка і глечик. СУС 68В. Записано 2008 року. Ткаченко Віра Пилипівна (1935). Черкаська область, Шполянський район, Лебедин