Українські народні казки

Лисичка і журавель

Українська народна казка Кіровоградщини

Лисичка з журавлем дуже дружили, навіть кумами стали. Один раз лисичка покликала журавля в гості:

— Приходь, куме! Приходь, дорогий!

Зібрався журавель до лисички в гості. А вона тим врем’ям наварила каші з молоком, розмазала по тарілці і поставила перед кумом щоб він їв.

— Їж, куме, їж, дорогенький, сама варила.

Журавель стукає дзьобом по тарілці і піймати нічого не може. А лисичка тим врем’ям кашку всю сама поїла. Та ще й вибачення попросила в журавля, що нема більше каші. Журавель подякував кумі за гостини і запросив до себе в гості.

На другий день приходить уже лисичка до журавля. Він наварив м’яса, буряків, картоплі, квасольки, порізав на маленькі шматки і склав у високий глечик. А горщик той був з вузенькою шийкою. Поставив перед лисичкою та

1Зверніть увагу, що та ж сама розповідачка попередню казку (про Петра Першого) подала на російській мові, а цю — на українській. (М. Зінчук).

й припрошує:

— Їж, кумо, їж, дорогенька!

Гарно пахне їжа в горщику. Встромляє в нього свою голову лисиця, а дістати не може. Крутиться кругом горщика, але нічого зробити не може. А журавель тим часом дзьобає їжу та й виїв усе.

— Вибачай, кумонько, — сказав він, — чим багаті, тим і раді. Більше я на цей раз нічого не приготував.

Ось так і закінчилася дружба між лисичкою і журавлем.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

130 (8013). Лисичка і журавель. СУС 60. Записала Прохорова Вікторія 2010 року. Кукура Ніна Павлівна (1940). Кіровоградська область, Маловисківський район, Злинка

Лисичка і Журавель

Українська народна казка Чернігівщини

Зустрілися журавель і лисичка. От вони й потоваришували. Лисичка запрошує журавля:

— Журавлику, прийди до мене в гості.

Журавлик зрадів, думає: «От прийду, пообідаю».

Приходить журавлик, а лисичка понасипала всякої їжі в маленькі блюдечка. Ходив він, ходив, їсти хочеться, а не може. Дзьоб у нього довгий, а їжа на дні тарілочок. Так він і пішов додому голодний. «Ну, — думає, — лисичко, я тебе провчу. От і я тебе запрошу в гості». Пройшов якийсь час і він каже:

— Лисичко, я до тебе в гості приходив і ти до мене приходь.

— Прийду, — каже лисичка. А сама зраділа, думає: «От прийду до журавлика і медку там поїм».

А журавлик все підготував у таких кухликах та гладушечках, щоб туди лисиччина голова не влізла. Приходить лисичка в гості, а він всі кухлики розклав — там мед, там молочко та все таке добре.

— Сідай же, лисичко, будемо вечеряти.

Журавлик то в той глечик, то в інший свого дзьобика встромить. А лисичка кругом бігає, бігає і поїсти не може.

«Оце я тебе провчив, — думає журавлик, — щоб ти була добродушна».

Так лисичка і пішла додому голодна.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

170 (4028). Лисичка і журавель. СУС 60. Записав Микола Зінчук 29 жовтня 2007 року. Литовка Зінаїда Іванівна (1938). Чернігівська область, Носівський район, Плоске

Лисичка і журавель

Українська народна казка Чернігівщини

Жив був собі журавель і була в нього в кумах лисичка. От вирішив він запросити її в гості. Наварив кашки ріденької, насипав у глечик поставив на стіл, а сам став її дожидать.

Увечері приходить до нього лисичка кума. От він її запрошує до столу, а лисичка і рада. Стала вона пригощатись, а не може нічого з глечика дістать. І сяк, і так, і перетак, а нічого не виходить.

Пооблизувалась вона і стала прощатись. Через деякий час лисичка вже запросила в гості до себе журавля. Готувалась як могла, зварила молочну кашу, масельцем присмачила і в міленьку тарілочку насипала. Наділа намисто, нову кохту і сіла журавля ждать.

От вечором іде до неї кум журавель. Вона його зустріла гарненько і посадила за стіл. Дивиться журавель на кашу, а їсти не може, бо в мілке насипано. Розсердився він на лисицю і з того часу журавель і лисиця більше не ходили разом кумувати.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

198 (4380). Лисичка і журавель. СУС 60. Записала Моруга Тетяна Михайлівна 17 січня 2008 року. Левченко Галина Олексіївна (1939). Чернігівська область, Ніжинський район, Почечино