Українські народні казки

Лиха дочка

Українська народна казка Бойківщини

Був пан, мав одну дочку. Виучив її, аби стала на добру роботу. Дочка стала на роботу, працює. А в пана померла жінка, лишився він сам. Дочка на роботі, а пан сам дома. Закликає собі сусідів, щоб йому веселіше було. А дочка найшла собі файного хлопця і хоче віддаватися. Приїздить до батька і говорить:

— Тату, я віддаюся. Аби ви не признавалися нікому, що ви мій батько.

А батько її питає:

— Чого?

— Бо я говорила, що не маю нікого, лише один дім. А родичі повмирали.

А батько говорить:

— Роби собі, як хочеш.

— Я сказала, що наймила сторожа охороняти дім, то будете говорити, що ви — сторож.

Та й поїхала. І каже женихови:

— Будем ся побирати. Я беру тебе додому.

— Добре, — каже молодий.

Зібралися та й приїхали. І роблять собі вечір. Запросили хлопців, дівчат. Поналивали горівки і стали пити. Випили, а молодий каже:

— Ми всі тут забавляємося, а сторож-сирота там сидить. Пішов він по сторожа, а сторож закликав ще собі сусідів, і вони там сидять утрьох. Молодий підходить, забирає сторожа і тих дідів, приводить їх і кладе за стіл. П’ють, бавляться. А як молоді гості понапивалися, поклали старим на голови трубки з паперу. Були п’яні і сміялися, а «сторож» заплакав і сказав:

— Мав одну дочку і тота надо мною сміється.

Молодий виходить з-за стола, бере старого і йде з ним другої хати. Та й питає там старого:

— Розкажіть мені, що з вами сталося. Старий розказує:

— Я дочку вигодував, виучив, влаштував на роботу, а вона нині з мене сміється. Нічого я їй не дам. А ти — добрий хлопець, і я тобі все дам. Найди собі добру дівчину, женися, а я перепишу на тебе цей будинок. Та й живи собі тут, а я буду коло тебе доживати віка. А дочку не хочу ні видіти, ні знати, ні чути про неї, бо вона мене відреклась.

Вона заплакала й пішла. А хлопець оженився на тім подвір’ю і став жити з нерідним батьком.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Берлоги, Рожнятівського району, Івано-Франківської області
22 жовтня 1994 року
Оповідач: Фединяк Дмитро Федорович (1929 року народження)

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.