Українські народні казки

Лишка і рак

Українська народна казка про тварин

Раз натрафила лишка на рака й хотіла го з’їсти. А рак говорить лишці:

— Го-го, чекай, лишко! Наперед ся заставиме, же хто дальше скочить.

І лишка ся обернула задом гу ракові і каже:

— Як начитам до трьох разів, то скочиме. Но, раз, два...

А рак хап лишку за хвіст, а коли лишка повіла «три», і скочила через ярок. Як лишка обернулася, закричала на другий бік ярку:

— Раку, обертас!

А рак іззаду нєй одповідать:

— А я уже давно чекам на тя.

І так рак виграв ставку, і лишка його не з’їла.

Походження та примітки

Лишка і рак. Н. П. Андреев, Указатель сказочных сюжетов по системе Аарне. Издание государственного Русского географического общества, Л., 1929. — 275. Зап. працівник Свидницького музею української культури М. Шмайда в 1965 р. у с. Меджилабірка на Пряшівщині (Східна Словаччина) від Л. Вишньовського (78 р. ). Михайло Шмайда, З народної пам’яті. Додаток до журналу «Дукля», Пряшів, 1970., стор. 13.

Казки про тварин (Українська народна творчість) — Київ: Наукова думка. — 1976 — 575 с.