Українські народні казки

Лоскотуха

Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

На самому краю села біля річки стояла маленька хатинка. У ній жила

старенька бабуся з маленьким онуком. Хлопчик любив бігати гратись на берег річки та до лісу. Бабуся його застерігала, щоб не підходив близько до води. Говорила, що там живе Лоскотуха, яка залоскочує дітей до смерті. Часто діти, які ходили купатись, назад не повертались.

Хлопчика це дуже зацікавило. Йому кортіло побігти до річки, але ж було лячно зустрітись з Лоскотухою.

Одного разу, коли бабуся пішла в ліс по ягоди, він наважився наблизитись до річки. Узяв з собою пиріжки та глечик молока. Коли підійшов до берега, раптом з кущів вийшла страшна істота. На ній була біла сорочка, до землі звисали довгі русяві коси, на голові був зелений вінок з очерету та берегових квіток. Руки у Лоскотухи (а це була вона ) були довгі з гострими пазурами. Вона стала наближатись до хлопчика.

Маленький сміливець не злякався, а запропонував Лоскотусі молока. Дивна істота зупинилася. Раптом вона перетворилася на гарну дівчину. Хлопець був дуже здивований. А дівчина розповіла історію про те, що її зачаклувала зла чаклунка. І сказала, що від чар звільнить хлопець, який не злякається її страшного вигляду. Розповівши цю історію, дівчина стала гірко плакати. Хлопець узяв її за руку і повів додому. Бабуся радо зустріла гостю у себе вдома і стала опікуватись обома дітьми.

Відтоді ніхто не боявся ходити до річки.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

53 (5109). Лоскотуха. СУС —. Записано 2008 року.
Оповідач: Руденко Ніна Яківна (1923 року народження), село Долинка, Монастирищенський район, Черкаська область

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.