Марися і чорт
Українська народна казка Поділля
Колись давно, багато років назад, в одному селі проживало багато дівчат і парубків. І ходили вони всі на вечорниці. Серед дівчат виділялась одна своєю вродою. Була вона дуже красива. Звали її Марися.
Одного разу сподобав її один парубок. Познайомилися, він проводив її додому. І ось одного разу на вечорницях Марися помітила у нього хвоста, коли він сідав. Вона одразу зрозуміла, що він чорт .Злякалася Марися і вже на вечорниці не ходила. Не пішла один день, другий, третій. Тоді приходить до неї ввечері той парубок і говорить:
— Марисю, виходь на вечорниці.
А Марися з печі :
— Не вийду і не піду.
— Якщо не вийдеш, до ранку помре твій батько.
Не пішла Марися, і помер до ранку батько. Поховали. Знову не йде на вечорниці Марися. На третій день приходить до неї чорт і каже :
— Виходь на вечорниці.
— Не вийду, — відповіла Марися.
— Якщо не вийдеш, до ранку помре твоя мати.
Не пішла Марися. До ранку померла мати. Поховали. Знову не йде на вечорниці Марися. Сидить сама на печі. Приходить чорт і каже:
— Ходи на вечорниці.
— Не піду, — каже Марися.
— Тоді до ранку помреш і ти.
Пішла вона до сусідів :
— Я до ранку помру. Зробіть домовину і виносьте мене не дверима, а вікном, і поховайте мене біля церкви, де часто люди ходять.
Поховали її біля церкви. І зацвіла на могилі гарна квітка.
Їхав якось панич до церкви і побачив квітку. Вирвав її і поставив у себе в покоях.
Одного разу він поїхав на ярмарок, а коли повернувся, то побачив, що у кімнаті дуже прибрано. Він здивувався.
Так повторилось ще раз. На третій раз він заховався і підглянув, що з квітки виходить Марися і прибирає. Він її спіймав. Сподобалась вона йому і вони одружились. Народився у них син. Коли йому виповнилось два роки, його повезли до церкви. Коли почали правити, Марися побачила чорта, який стояв біля дверей.
— Марисю, де ти взялася? — запитав чорт.
Марися обернулася і сказала синові:
— Вдар його рукою!
І тільки вдарив хлопчик його, як чорт зник назавжди. А вони відтоді зажили щасливо.