Українські народні казки

Мати-й-мачуха

Українська народна казка Поділля

Жив собі чоловік та жінка, і було у них дві дочки. Виросли дочки, повіддавались. У однієї народилось четверо синів, а у другої — чотири дочки От одна сестра, у котрої були сини, каже другій:

— Давай поміняємось. Ти даси мені найменшу дівчинку, а я тобі — найменшого хлопчика.

Так і зробили. Живуть поміняні діти у сестер, не підозрюючи, що вони нерідні. Вже й підросли.

От та сестра, що мала одних хлопців, їхала на ярмарок і привела дітей до другої, щоб та за ними подивилась.

Встали ранком діти. От мама й почала дівчатам чесати коси і заплітати. Дійшла черга до найменшої, поміняної.

— Ви, цьоцю, так легенько мене чешете, так ніжно, а мама, як чеше мене, то дуже краче, аж волосся мені видирає.

Як почула це рідна мати дівчинки, то серце її обіллялося кров’ю, жаль стало рідну дитину.

— То ж знай, що я — твоя рідна мама, залишайся в мене. Ніхто так не любитиме тебе і не жалітиме, як я.

Сестра повернулась з ярмарку, про все дізналась, але нічого на свою користь сказати не змогла, бо їй стидно стало, та й дівчинка свій вибір зробила.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

38 (5990). Мати-й-мачуха. СУС —. Записано Гаврушко Г. П. 2008 року. Боровик Фаїна Микитівна (1932). Хмельницька область, Деражнянський район, Гатна