Українські народні казки

Мельник і злий

Українська народна казка Бойківщини

Стояв пустий млин. Та й ходили чоловіки і поправляли його, робили все, як треба, а то кришилося. А єден чоловік сказав, що поробить усе нове і то не буде кришитися, бо то буде все міцне. Та й поробив той чоловік нове колісся, та й млин молов. Посходилися люде і мололи. Мельник наклав собі огня, узяв у руки скрипку і почав грати. І грав доти, поки той злий надійшов. Утворив двері, ввійшов у млин і дивився, як мельник грає. Та й почав просити мельника, аби’го навчив грати. А мельник узяв свердел та й понавиверчував у стіні дірок, та й сказав тому злому, аби пхав там свої пальці. Та й буде вчити’го грати.

Злий запхав пальці в тоти дірки, а мельник узяв молоток і залізні клинчики. І тоти клинчики позабивав, і злому притисло пальці. Та й боліло’му тяжко. Просив злий, би мельник його визволив, пустив йому руки. І мельник почав вибивати клинчики і витягати їх обценьками. Та визволив йому єдну руку і каже:

— Підпишися і дай ми документ, що до того млина більше не будеш мати нич.

А той каже:

— Визволи мені другу руку.

А мельник відповідає:

— Нє, ти підпиши цією рукою, тоді я тобі визволю другу.

І злий підписав той документ. І сказав, що вже більше в млин не покажеться і млин уже буде молоти. І мельник визволив йому й другу руку. І як ішов злий з млина, то казав:

— Бодай тебе вітер взяв ізовсім!

І вже більше злий у млин не приходив. І млин молов.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

44 (2058). Мельник і злий. СУС порівн.1159. 11 листопада 1989 р. Матляк Семен Іванович (1922). Львівська область, Турківський район, село Верхнє Висоцьке