Українські народні казки

Мишка, бики, черви, кури, шуліки

Українська народна казка про тварин

Товчу, товчу мак, за спиною — дяк.

— Чого, дяче, плачеш?

— Спекла мати книш.

— Де ж той книш?

— Із’їв миш.

— Де ж той миш?

— Побіг під припічок.

— Де ж той припічок?

— Море залило.

— Де ж те море?

— Бики попили.

— Де ж ті бики?

— Колода побила.

— Де ж та колода?

— Черви поточили.

— Де ж ті черви?

— Кури поїли.

— Де ж ті кури?

— Шуліки похватали.

— Де ж ті шуліки?

— У ліс полетіли.

— Де ж той ліс?

— Цвітками заріс.

— Де ж ті цвітки?

— Порвали дівки.

— Де ж ті дівки?

— Женихи побрали.

— Де ж ті женихи?

— На війну пішли.

Походження та примітки

Мишка, бики, черви, кури, шуліки. Пор.: Н. П. Андреев, Указатель сказочных сюжетов по системе Аарне. Издание государственного Русского географического общества, Л., 1929. — 2015/І. Зап. П. М. Шинкарьов в кінці XIX ст. у слободі Біло-Куракіно Старобільського пов. Харківської губ. Харьковский сборник. Литературно-научное приложение к «Харьковскому календарю», вып. 1—12, Харьков, 1887—1898., вып. 9, 1895, стор. 341.

Казки про тварин (Українська народна творчість) — Київ: Наукова думка. — 1976 — 575 с.