Українські народні казки

Млинці з медом

Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

В давні-прадавні часи жив собі чоловік-брехун. Обманювати всіх було його основною справою. Якось, ідучи селом, він побачив гурт хлопчаків, які грали в довгої лози. Хлопці так захопилися грою, що навіть не помітили, як брехун наблизився до них. Тому і не привіталися. «Ну й невиховані! — подумав брехун. — Ось постривайте, я вам зараз утну!»

— Гей, хлопці! Погратися ви можете і пізніше. Гра від вас не втече, а от млинці з медом ви можете не скуштувати.

— Млинців?

— Так. У сусідньому селі побудували мельницю. Напекли млинців і всім роздають. Біжіть хутчіш і вам дістанеться. Я щойно звідтіля. Ох і наївся! Аж млосно мені, — мовив брехун і непомітно облизав губи, от вони й заблищали, наче від меду.

Перезирнулися хлопці. «Ця людина правду каже, он як губи вилискують», — подумали і, здіймаючи куряву, майнули у сусіднє село.

Посміхнувся брехун, що так спритно обвів навколо пальця невихованих хлопців, і тільки-но хотів був рушити своєю дорогою, як подумав: «А чому вони так швидко побігли, га? Може, і справді млинці роздають? Треба і мені встигнути, поки всім не пороздавали».

Зняв свої капці, узяв їх під руку і помчав слідом за хлопцями.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Глазова Анна Федорівна, Дніпропетровська область, Межівський район, Добра Надія 260 (7405). Млинці з медом. СУС — , новотвір. Записав Єргашов Амір 2009 року.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.