Українські народні казки

Мова свійської птиці

Українська народна казка про тварин

Дуже раненько старий і молодий когути вивели курей надвір. А тут біжать дві лисиці з лісу. Старий когут вискочив на поріг і кричить:

— Во-ро-ги йду-ть!

А молодий півень стояв збоку і питає:

— Чи да-ле-ко?

Індик високий, оглянувсь і кричить:

— Он! Он! Он! Он!

Гуска недобачила і перепитує:

— Де? Де? Де? Де?

Пантерка була найсміливіша, розпустила хвіст колесом і скомандувала:

— Бити їх! Бити їх! Бити їх! Качка теж відчула сміливість і собі:

— Так-так! Так-так!

Лише курочка бігала по дворі:

— Журо моя, журо моя, де я ся подію?

Качур стояв тихенько. Але тут подав мудру думку:

— Всі в шувар! В шувар! В шувар!

І побігли ховатися. Але вискочив господар з хати, і вороги повтікали до лісу.

Походження та примітки

Мова свійської птиці. Зап. С. Г. Пушик у с. Вікторів Галицького р-ну Івано-Франківської обл. від М. К. Пушик. Час запису не зазначений. Відділ рукописів Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського АН УРСР., ф. 14-3, од. зб. 901, арк. 1.

Казки про тварин (Українська народна творчість) — Київ: Наукова думка. — 1976 — 575 с.