Музика і звірі
Українська народна казка Покуття
Ішов чоловік лісом і грав у скрипку. Надходить медвідь. І каже: — Навчи мене грати. А він йому:
— Як я розіб’ю колоду і вона розтвориться, ти в ту колоду запхай обі лаби — і я буду тебе вчити.
Чоловік розколов колоду, і медвідь поклав туди пальці. А чоловік сокиру витяг, і медведеви стиснуло пальці. Музика його там лишив, а сам пішов.
Сидить медвідь і. не може витягнути лаби. Прибігли звірі: вовк, лисиця і ще багато різних. Розтягнули вони колоду і пустили медведя на волю.
Зібралися звірі, прийшли вночі до музики і кажуть:
Гей, музико, злий, без віри, Є у тебе під вікном звірі. Ми прийшли тобі співати, Тобі спати не давати, Твоє майно розірвати І тебе вбити.
Чоловік сам ся сховав, а вони все, що було коло хати, — худобу, кури — порозривали, і хату розвалили, і пішли. А чоловіка, того музику, не найшли, бо сховався.
— Так, — кажуть, — музико, як ти знав учити грати, так ми знаєм тебе змарнувати.