Місяць і кравець

Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Одного разу прийшов до кравця сам пан місяць.

— Поший-но мені нового жупана, — попросив він.

Кравець старанно зняв з клієнта мірку і заходився кроїти. Через деякий час місяць прийшов міряти жупан, а він і завузький , і закороткий.

— Даруйте , пане місяцю, я мабуть помилився в розрахунках, — просився кравець.

Він знову зняв із клієнта мірку, дістав нову тканину і знову взявся до роботи з надзвичайною старанністю. Кравець працював кілька днів і ночей, поспішаючи виконати замовлення пана місяця. Місяць тим часом уже розповнів і став надзвичайно поважним. Кравець побачивши свого замовника, аж зблід. Мовчки зняв він утретє мірку і знов почав кроїти та шити.

Нарешті закінчив він роботу, повісив новенького жупана на гвіздочку і сів перепочити. Аж гульк, іде пан Місяць. Та такий тоненький та виснажений, що страх на нього дивитись. Розгніваний кравець аж затрусився.

— Годі знущатися з мене, пане! — вигукнув він. — Шукайте собі іншого кравця. Я ж так хотів вам догодити, але з вашою фігурою діються якісь незрозумілі речі, і через це я поніс величезні збитки!

Тоді місяць сумно зітхнув і мовив:

— Справді, пане кравець, це так. Але ж мені так хотілося мати новенького жупана.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

127 (5333). Місяць і кравець. СУС —. Записано 2008 року. Рискаль Марія Іванівна (1948). Черкаська область, Черкаський район, Вергуни