☼ Живіть, здорові і щасливі, із сонечком ласкавим у душі. ☼

Українські казки

Місячна королева
Українська народна казка Чернігівщини

В одному королівстві жили король та королева. Була в них дуже-дуже гарна донька Місяцівна. Донька любила дивитися на місяць. Щоночі вона відчиняла вікно та милувалася місячним сяйвом. Одного разу якийсь дід сказав королю:

— Ваша високосте! Не дозволяйте Місяцівні дивитися на місяць. Там живе Місячна Королева. У неї є місячна мантія. Хто її надіне, володіти місяцем стане. Помітить Місяцівну, забере до себе.

Король проігнорував слова діда, бо він не вірив у легенди та міфи. Настала ніч. Король відпочивав, а Місяцівна відчинила вікно та поглянула на місяць. Раптом на неї упав один місячний промінчик.

— Яка краса! — сказала принцеса.

Місяцівна обережно наступила на місячний промінь і попрямувала до місяця. Раптом її помітив вартовий та як закричить:

— Ваша величносте! Місяцівна на промені до місяця йде.

Король швидко побіг у її кімнату:

— Місяцівно! — закричав король.

Місяцівна обернулася:

— Тату!

І швидко побігла назад. Але промінь почав зникати. Принцеса добігла до кінця променя і закричала:

— Тату! Таточку!

Хотіла стрибнути, але промінь швидко поніс її на небо. Принцеса опинилася на місячній гойдалці, а поруч на промені стояла жінка в мантії. Вона вся сяяла місячним сяйвом. Це сяйво пробігло по фігурі принцеси і вона також почала сяяти. Вона ледве-ледве проказала:

— Хто ви?

— Я Місячна Королева, Місяцівно! — відповіла жінка.

— Поверніть мене назад! — сказала Місяцівна.

— Про твоє повернення не може бути й мови! Ось тобі відерце місячних ягід, — сердито відповіла Місячна Королева.

А в палаці король дуже сумував.

— Ой, діду, ви були праві! Що ж мені тепер робити?! Як до місяця дістатися?!

А дід відповідає:

— Ваша високосте, не сумуйте! Мій син Микола знає, як до неба дістатися. Завтра в ночі він піде Місяцівну рятувати.

Настала ніч. Микола узяв люстерко та почав королеві в око світити. Розізлилася тоді Місячна Королева та по променю місяця пішла на землю. Там вона помітила залишене кимсь люстерко, яке лежало у траві.

— Хто сюди люстерко поклав? — грізно запитала вона.

А тим часом Микола заховався у її довжелезній мантії. Королева піднялася назад і почала дивитися на світ. Микола підійшов до неї, зірвав мантію, надів швидко на себе, ухопив Місяцівну та побіг по променю вниз. Місячна Королева хотіла наздогнати втікачів. Але раптом промені, на яких вона стояла, зникли і вона опинилася на гойдалці.

З тих пір Королева сидить на гойдалці і не може зійти на землю. Місяцівна з Миколою одружилися, а місячну мантію знищили, щоб вона ніколи не потрапила королеві в руки. Тепер ніхто не може правити місяцем.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

255 (4528). Місячна королева. СУС —, новотвір. Записано 2008 року. Мазур Лідія Трохимівна (1946). Чернігівська область, Прилуцький район, Манжосівки