Українські народні казки

Найвірніший друг

Українська народна казка Полтавщини

Пропали в селянина воли, і він пішов розшукувати їх. Забігає наперед нього чорт і каже:

— 3наєш що, приходь зі своїм другом, то твої воли і знайдуться.

Повернувся він додому й міркує собі:

— Хто ж у мене найкращий і найвірніший друг? Жінка!

Бере жінку, і йдуть вони. Прийшли в ліс на те ж місце, сіли собі й сидять, очікують. Невдовзі чоловік заснув. Прийшов чорт, розряджений по-панськи, й каже до жінки:

— На тобі грошей, зарубай за це свого чоловіка, і житимеш зі мною.

Тоді дав їй шаблю й додав:

— 3арубай його!

Жінка хотіла було вже зарубати чоловіка, та чорт не дав. Коли чоловік прокинувся, він йому й каже:

— Так от який твій вірний друг, хотів тебе зарубати! То йди додому і приходь сюди знову зі своїм справжнім другом. Бо жінка — твій найлютіший ворог.

Чоловік повернувся додому й каже:

— Піду я в ліс, буду сидіти там, поки не знайду там собі друга.

Йде, а за ним біжить собака. Прийшов на те ж саме місце, сів та й заснув знову. Іде чорт, а собака до нього і чоловік прокинувся.

— Ось твій вірний друг — собака, — каже тоді чорт, — а он твої воли стоять, прив’язані в лісі.

Так чоловік знайшов волів, а собака виявився найвірнішим його другом.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

112 (4837). Найвірніший друг. СУС 921В. Записала Забара Вікторія 2008 року.
Оповідач: Гриценко Н. І. (1956 року народження), Кам’яні Потоки, Кременчуцький район, Полтавська область

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.