Українські народні казки

Наймит на службі

Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини)

Було це дуже давно. Прийшов бідняк до багача проситися на службу.

— Робітники мені потрібні. А що ти вмієш робити? — запитав багач.

— Я робити вмію все: варити, пекти, копати, молоти, худобу пасти, — відповів бідняк.

— А яку ти хочеш плату за свою роботу?

— Та не багато. Будете мене одівати, годувати і десять карбованців на рік давати.

Багачу сподобалось, що бідняк малу платню бере, і взяв його до себе на службу.

На другий день дивиться багач, що всі слуги працюють, а нового наймита ніде не видно. Господар дуже розізлився, пішов будити свого наймита. Відкрив двері, дивиться, той сидить голий, склавши руки на постелі.

Це ти мені так служиш?

А наймит і відповідає:

— Пане, я тебе ще зранку чекаю, а ти, мабуть, забув про нашу умову.

— Яку ще умову?

— Так ти ж обіцяв, що будеш мене вбирати і годувати. Так я оце уже півдня тебе чекаю, коли ти прийдеш мене вбирати і годувати.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

206 (5444). Наймит на службі. СУС 1569**. Записано 2008 року.
Оповідач: Осадча Хотина Прокопівна (1925 року народження), село Нечаєве, Шполянський район, Черкаська область

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.