Українські народні казки

Наймит і пан

Українська народна казка Поділля

Було це давно. Бідняк став проситися до багача на службу.

— Робітники мені потрібні, але що ти вмієш робити? — запитав вельможа.

— Я варити і пекти можу, копати, молотити, худобу пасти, — відповідав бідняк.

— А яку ти плату бажаєш за свою службу у мене за рік?

— Та небагато. Будете мене одівати, годувати та дванадцять рублів на рік давати.

Багачу сподобалось, що бідняку багато платити не треба, і взяв його до себе на службу.

На другий день, лише почало світати, встали всі слуги, а потім піднялись і хазяї. Дивляться, а нового робітника не видно. В полудень хазяїн розізлився, пішов будити нового наймита. Відкрив двері, дивиться, а той сидить голий, склавши руки, на постелі.

— Це ти мені так служиш?

А наймит відповідає:

— Пане, я вас з самого ранку чекаю, а ви очевидно, забули про нашу умову.

Яку умову?

— Так ви ж обіцяли, що мене вбирати і годувати будете так ось я жду, коли ви прийдете мене вбрати і нагодувати.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

50 (6377). Наймит і пан. СУС 1569**. Записано 2009 року. Ґудзь Анастасія Василівна (1924). Вінницька область, Вінницький район, Лаврівка

Наймит і пан

Українська народна казка Чернігівщини

Було це давно. бідняк став проситися до багача на службу.

— Робітники мені потрібні, — сказав той, — але що ти вмієш?

— Я варити і пекти можу, копати, молотити, худобу доглядати.

— А яку ти плату хочеш?

— Небагато. Будете тільки мене одягати, годувати та 12 карбованців на рік давати.

Бачить господар, що біднякові платити не треба і взяв до себе на службу.

На другий день лиш почало світати, прокинулися слуги, а потім і господар. Дивляться, а нового робітника немає. В обід вельможа розізлився та й пішов будити наймита. Відкрив двері, а той сидить голий на лаві, склавши руки.

— Це ти мені так служиш?

— Пане, я вас з самого ранку чекаю. Видно ви забули про наш договір.

— Який це?

— Ви ж обіцяли приходити мене одягати та годувати. Ось я і чекаю.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

116 (4260). Наймит і пан. СУС 1569**. Записано 2008 року. Кухаренко В. П. Чернігівська область, Новгород-Сіверський район, Бахмач