Українські народні казки

Нарікання лисиці

Українська народна казка про тварин

Жалілася раз лисиця собаці:

— Яка я бідна та нещаслива! Ніхто мене не любить, цураються мене!.. Мабуть, вже така моя доля!

— Е, ні, голубко! — одказала собака. — Не так доля, як лиха воля. Коли б ти добра була, то й дружились би з тобою, а лукавого всі цураються!

Походження та примітки

Нарікання лисиці. Н. П. Андреев, Указатель сказочных сюжетов по системе Аарне. Издание государственного Русского географического общества, Л., 1929. — . Час і місце запису не зазначені. Молода Україна. Часопис для дітей старшого й меншого віку. К., 1908—1914., 1909, № 2, стор. 3О. Див. також: Дзвінок. Письмо ілюстроване для дітей і молоді, Львів, 1890—1913., 1902, ч. 15—16, стор. 244.

Казки про тварин (Українська народна творчість) — Київ: Наукова думка. — 1976 — 575 с.