☼ Живіть, здорові і щасливі, із сонечком ласкавим у душі. ☼

Українські казки

Насмішкувате слово
Українська народна казка Кіровоградщини

Давно те діялося. Побачив один чоловік у лісі красивого оленя. Довго він любувався його красою. Аж той запримітив чоловіка і зрадів, бо вже давно мав намір запитати когось про свою красу. Олень наблизився до чоловіка, став перед ним в цілій своїй огрядності та й питає:

— Чи гарний я?

— Якби не куций, — сказав чоловік.

Олень задрижав з досади і мовив:

— Зроби мені сокирою рану межи рогами.

Та й зігнув голову до чоловіка. Той вагався, але вкінці цокнув сокирою рогатого, а в тій же хвилі бухнула кров.

— Дякую тобі за послугу, — сказав зранений олень, — за рік прийди на це саме місце, я тобі щось скажу.

Та й погнав у кущі, лишаючи широкий слід крові за собою.

В рік жде чоловік на оленя, але вже з рушницею, бо боявся помсти. Незабаром надбіг олень. Поклонився та й каже:

— Подивися, чи рана від твого топора загоїлася.

І схилив голову перед чоловіком. Трепечучи, оглянув чоловік зранене місце, та й каже:

— Загоїлась і лиш маленький шрам лишився.

— Бачиш, — промовив, зітхаючи олень, — рана від сокири за рік загоїлася, але рана, яку в моїм серці зробило твоє насмішкувате слово, не загоїться ніколи.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

194 (8091). Насмішкувате слово. СУС —, є варіант (книга 8). Записала Мишоловка Ірина 2010 року. Баркар Галина Лук’янівна (1936). Кіровоградська область, Ульянівський район, Лозувата