Українські народні казки

Наука

Українська народна казка Поділля

Жив собі один добрий чоловік. Як він овдовів, то залишився з ним син. Старався цей чоловік, щоб його хлопчик чистеньким був і нагодованим, щоб ріс добрим і слухняним, роботящим і охайним.

Ось прийшов час, коли став до дівчат ходити, дружину обирати. Не заважав старий батько синові ні в чому, але одне завжди просив, щоб брав за дружину ту, котру покохає на все життя, за котру буде ладен на все. Припала до душі йому гарна дівчина Марія. Полонила його серце добротою та лагідністю. Побралися вони.

Одразу сподобалася невістка батькові. Хазяйновита була та уважна. Старалася порядок навести, все до ладу в неї виходило. Син з батьком у полі справлялися: орали, сіяли, косили, збирали. А Марія в хаті й біля хати. Згодом і діти народилися. Марія, як і раніше, варе, пече, пере, шиє... Всіх доглядає, всьому раду дає.

Так би жити й бути, але зібрався батько помирати. Як не просили, як не молили діти, ніяк не покине думати про смерть. Одного разу каже Марія:

— Тату, я зроблю все, що побажаєте, скажіть, можливо, є ліки, які б вас врятували від смерті?

Думав чоловік, думав, а тоді й каже:

— Є, але ти їх не знайдеш.

— А чому це не знайду? Я ради вас на все готова. Кажіть, що за ліки.

— Коли жінка хліб пече, біля нігтів тісто засихає. Ось, потрібно попросити у трьох жінок цього сухого тіста.

— Добре, я знайду такого тіста. Це легко зробити, — сказала Марія й вибігла з хати.

«Тоже мені рідкість. Зараз побіжу до сусідки, до куми одної, другої — вони мені не відмовлять, дадуть, і я врятую тата» — так думала вона.

Але не так сталося, як гадалося. Жінка оббігла всіх сусідок, всіх кумів, знайомих і незнайомих їй людей, але не знайшла те, що шукала. Ні в одної жінки не було на пальцях сухого тіста. Прийшла вона ні з чим додому, спустила голову та й говорить:

— Тату, правду ви казали, не змогла я знайти сухого тіста. А була кругом: всіх сусідок оббігла, кумів, знайомих. Була й у сусідніх селах. А не знайшла ніде. Тату, що робити, як бути?

— Ось бачиш, дочко, ти кругом була, до всіх зверталася, ні в одної жінки не знайшла сухого тіста, а чому ж у тебе на пальцях воно є?

Батько помер, тому що старий вже був і час його прийшов. Син став ще більшим хазяїном, як був, А невістка дітей доглядала, всьому раду давала і всім казку цю розповідала, бо старий батько навчив її бути охайною і мудрою.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

110 (6510). Наука. СУС —. Записано 2009 року.
Оповідач: Мазуренко Ольга Іванівна (1915 року народження) Сальник Калинівський район Вінницька область

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.