Не буде так, як думаєш, а так — як бог дасть
Українська народна казка Чернігівщини

Поїхали дід з бабою на базар. Дід воли продав, бабі під зад гроші у вузлику підсунув і пішов дивитися на коні. А цигани як почали перед бабою круть-верть, один спереду, а другий ззаду. Баба до переднього нагнулася, а той що ззаду за гроші і тікати. Дід прийшов, ходить, кругом воза і каже:

— Ой, не так буде, як думаєш, а так буде, як Бог дасть.

А пан проходив, почув і питає:

— Що, ви, діду, це кажете?

А дід і розказав йому.

— Купуйте коні та їдьте додому. А як заробите, тоді й оддасте.

Прийшов пан додому і пішов до цирульника голитися. А цирульник все точить і точить бритву. Пан сидить перед дзеркалом і згадав дідові слова: «Не так буде, як думаєш, а так буде, як Бог дасть». От він уже й голитися не хоче. А цирульник усе точить бритву та й думає, чи не здогадався часом пан, що йому пані заплатила, аби його вбив. А пан питає:

— Чого ти мене не голиш?

От цирульник і розповів усю правду.

Пан пішов додому, вигнав жінку, а тоді до діда з бабою. Вони як побачили пана на порозі, то подумали що він за грошима прийшов. Поперелякувалися да давай проситься, бо ще в них грошей не було. А пан їм і каже:

— Не треба мені оддавати гроші, я вам ще приніс, бо ви мене врятували.

І розказав їм про жінку і про цирульника.