Українські народні казки

Не мав коли, але збрехав

Українська народна казка Гуцульщини

Ішов піп до церкви, а Іван швиденько йшов на роботу. І стрітилися обидва. А про того Івана всі говорили, що він брехун. Де ступить, там і збреше. Піп і каже Іванови: — Брехни що-небудь, Іване.

— Отченьку, я тепер не маю коли, бо кваплюся за тарелями. Тут на одну вулицю вище міняють файні писані тарелі за попіл.

І побіг Іван. А піп постояв, подумав та вертається додому і каже попади:

— Набирай, жінко, попелу та виміняєм за него файних писаних тарелів. Це тут недалеко на вулиці.

Жінка набрала попелу і пішли обоє за тарелями. Ходять, шукають, а то нічого нема. Нарешті піп сказав:

— Не мав коли Іван, а все-таки збрехав.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Бабинопілля (Акришори), Косівського району, Івано-Франківської області
1 серпня 1985 року
Оповідач: Запісяк Явдоха Василівна (1935 року народження)

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.