☼ Живіть, здорові і щасливі, із сонечком ласкавим у душі. ☼

Українські казки

Незвичайний подарунок
Українська народна казка Кіровоградщини

Жили собі дід та баба, та такі вже бідні, що й не розказати. Сядуть ото голодні біля віконця й цілісінький день про їжу думають.

Одного разу мимо їхнього двору йшла якась чужа, не тамтешня жінка. А було уже надвечір, то вона й попросилася до старих переночувати. Вони впустили її до хати, дали, що Бог послав, повечеряти і постелили на печі спати.

Вранці прокинулась жінка, подякувала старим за гостинність та й каже:

— За те, що проти ночі не прогнали мене, що поділилися останнім шматком хліба, хочу вам віддячити і зробити подарунок. Загадайте собі три бажання і вони, як тільки я залишу вашу хату, збудуться.

Сказала так і пішла своєю дорогою. А була то не звичайна жінка, а чарівниця.

От сидять дід з бабою на лаві й мріють, щоб їм такого загадати, щоб їхнє нужденне життя стало кращим. А дід був дуже голодний, та недовго думаючи, й сказав:

— Хочу велике кільце ковбаси.

І тут-таки звідки не візьмись з’явилась на столі ковбаса, рум’яне запашне кільце. Баба, як глянула, то на всю хату закричала:

— А бодай тобі, старий, добра не було! Замість того, щоб просити здоров’я, багатства, молодості, йому ковбаси захотілося! Щоб вона тобі до лоба прилипла!

І тої ж миті кільце стрибнуло дідові межи очі і прилипло. Ой, Боже! Що тепер робити! Баба вже й сама не рада, що так сварилась на діда! Плаче, побивається. А дід її заспокоює:

— Та годі тобі, стара, плакати. Ще залишилось у нас одне бажання. То давай разом і загадаємо.

То вони в один голос на всю хату і закричали:

— Згинь, ковбаса, з дідового лоба!

І не встигли вони й оком моргнути, як смачне кільце, що так пахло і вабило, зникло, наче й ніколи його не було.

Так через свою необачність і поспіх залишилися дід з бабою ні з чим. Не зуміли такий незвичайний подарунок використати для себе.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

241 (8141). Незвичайний подарунок. СУС —, багато варіантів. Записала Євсеєва Віта 2010 року. Удоф Марфа Іванівна (1946). Кіровоградська область, Добровеличківський район, Тишківка