Неслухняний хлопчик

Українська народна казка Кіровоградщини

Одного разу маленький хлопчик не послухав своїх батьків, пішов гратися до лісу і заблудив.

Зима. Холодно. Хлопчик замерз і зголоднів. Йде лісом і бачить у снігу якийсь отвір. То був барліг ведмедя. Заліз він до ведмедика, притулився та й заснув.

Прокинувся, а їсти хочеться, хоч плач. Дивиться, ведмедик лапу смокче. Взяв і він свою руку та й почав смоктати. А їсти все одно хочеться.

Виліз із барлогу та й побачив на дереві дві білочки, які щось їли. А під деревом валялися шкаралупи від горіхів. Посмоктав хлопчик ту шкаралупу, але не наївся. Пожаліли білочки хлопчика і скинули йому горішок.

З’їв хлопчик той горішок, але не наївся. Йде лісом та й плаче. Коли чує, аж хтось у лісі гукає:

— У-гу, у-гу!

Пішов хлопчик на той звук і вийшов на галявину. А далі він дорогу уже знав. Зрадів малий і побіг додому.

Відтоді хлопчик ніколи не тікав з дому і слухав своїх батьків.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

21 (7902). Неслухняний хлопчик. СУС —, новотвір. Записала Чмир Аліна 2010 року. Зіноватна Раїса Федорівна (1940). Кіровоградська область, Олександрівський район, Красносілля