☼ Живіть, здорові і щасливі, із сонечком ласкавим у душі. ☼

Українські казки

Ножик
Українська народна казка Поділля

Приїхав пан з далекої подорожі до свого села. На станції його зустрічає слуга.

— Ну що ж, Мартине, чи все ж удома в нас гаразд?

— Ну все, богу дякувати, добре, тільки ножик той ваш маленький поламався...

— Та стільки б лиха було. А чого ж він поламався?

— Поламали, як з ваших коней шкуру здирали.

— Як?! То вони поздихали?

— Так, пане, поздихали.

— Чого?

— А як заслабли пані, то до тих дохторів возили вдень і ввечері. Вони мусили поздихати.

— А чого ж пані наші заслабли?

— А це, коли наш двір згорів, то наші пані насилу вискочили з пожежі, злякались дуже заслабли, та й вмерли, царство їм небесне.

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

70 (6389). Ножик. СУС 2040. Записано 2009 року. Патій Володимир Іванович (1946). Вінницька область, Погребищенський район, Ординці

Ножик
Українська народна казка Чернігівщини

Приїхав пан з далекої дороги до свого села, на станції зустрічає свого слугу.

— Ну, що, Мартине, чи все у нас дома гаразд?

— Усе, Богу дякувати, — каже Мартин, — тільки ножик отой маленький поламався.

— Тільки б і лиха було, — каже пан, — чого це він поламався?

— Поламали, як із наших коней шкуру дерли.

— Як! То вони поздихали?

— Поздихали, пане.

— Чого?

— А як заслабли пані, то тих докторів возили рано і ввечері. То мусили поздихати!

— А чого пані заслабли?

— Тоді, як двір наш горів, то пані насилу вискочила з пожару, та так злякалася! А потім заслабла та й вмерла. Царство їй небесне!

Українські народні казки. Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук. © Опубліковано з дозволу правовласників.

53 (4159). Ножик. СУС 2040. Записала Ридзала В. М. 2007 року. Макаренко Ганна Михайлівна (1929). Чернігівська область, Бобровицький район, Рудьківка