Українські народні казки

Олень та вовк

Українська народна казка Кіровоградщини

Якось олень гуляв у лісі і почув що хтось кличе його на допомогу. Він пішов на звук і побачив зламане вітром дерево, верхівка якого впала на вовка. Вовк просить оленя:

— Дорогий друже, підніми рогами стовбур, допоможи мені.

— Хіба це в моїх силах? — запитав олень.

— А ти спробуй! — викрикнув бідолаха.

Олень натужився і підняв великий стовбур, Вовк став на ноги, побачив, що шуба його на місці, підбіг до оленя і закричав:

— Я тебе зараз з’їм!

— Хіба не я тебе від смерті врятував?- спитав олень.

Сварилися, сварилися врешті олень запропонував:

— Пошукаємо когось третього і нехай він скаже хто з нас правий.

Шукали, шукали, знайшли ведмедя. Він вислухав оленя і вовка й промовив:

— Треба піти на місце, де це відбулося, і там я вирішу.

Пішли до дерева, де олень врятував вовка. Там ведмідь сказав:

— Оленю, підніми рогами стовбур.

Олень зробив, як велів ведмідь. Потім ведмідь сказав вовкові:

— Вовче, заберись-но тепер під гілля.

І Вовк зробив, як звелів ведмідь.

— Оленю відпусти дерево, — наказав ведмідь.

Так вовк, як і раніше, опинився у пастці. Хто захоче допомогти жахливому ненажері?

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.

219 (8118). Олень та вовк. СУС 155. Записала Настасенко Ярослава 2010 року. Фірман Марія Профирівна (1927). Кіровоградська область, Гайворонський район, Салькове