Українські народні казки

Осел, що вдавав лева

Українська народна казка про тварин

Раз ослові дур голови взявся. Взяв він, убрався в скіру льва та пійшов страшити людей та звірину, гей би то він був той сильний лев!..

Волочиться він раз по селі, а ту пси за ним, та як обскочуть осла!.. Став осел боронитися та й, на нещастя, скіра з голови ізсунулася, і показалися довгі уха осла!.. Що за сміх повстав межи людьми!.. Осла зловили та й буком, і завели го до єго ґазди. Той відтак го ще ліпше научив, як має з обори утікати та перебиратися.

Так то роблять нерозумні, що хотять тим величатися, чим не суть.

Походження та примітки

Осел, що вдавав лева. Н. П. Андреев, Указатель сказочных сюжетов по системе Аарне. Издание государственного Русского географического общества, Л., 1929. — . Час запису не зазначений. У примітці вказано, що казку повідомив «Дмитро з Остри». Ластівка. Письмо для руських дітей, яко прилога до «Учителя», Львів, 1869—1881., 1869, ч. 19, стор. 359.

Казки про тварин (Українська народна творчість) — Київ: Наукова думка. — 1976 — 575 с.