Отець і син
Українська народна казка Закарпаття
Був Семен, і син його був за попа. Ішли чотири пани на кочу, а отець говорить:
— Дай нам, Боже, таке, аби ми возилися, та як пани. А син за ним:
— Сохрани нас, Боже, од того. І вітцеви не сподобалося тото.
Іде дорогою жебрак, а отець примовляє:
— Господи, сохрани нас од того. А син зась говорить вітцьови:
— Дай нам, Боже, таке.
Ішли отець з сином через річку. А там була лавка і була велика вода. Син ішов уперед, а отець ззаду. І отець шуп сина в воду. А син знав плавати, виплив і перейшов на другий бік, скоро перебрався й висушив своє шаття.
І прочитав си, що є такі курси, де вчать на попів. Ті курси аж у Римі. І він пішов у Рим, там, де Папа Римський.
А отець постарів, і все думав, що він великий гріх вчинив, утопив сина. Пішов він на оповідь і розказав про свій гріх. А священик йому каже:
— Я не можу вам відпустити такий великий гріх. Ідіть з тим аж у Рим, там, де Папа Римський. І там вас висповідають, як будете мати щастя.
Син його був уже в Папи Римського за першого попа, та як за міністра. Він усіх сповідав.
А отець його зобрав грошей на білет до Рима, прибув там і роз’яснив усе:
— ...Таке й таке діло я вчинив. А йому відповідь дають:
— Не висповідає вас ніхто, хіба єпископ.
А то таки його син був єпископом. І він там добре жив, такий парадний був. Прийшов старий до нього, а він звідається:
— Як ви, старенький, сюди дісталися? І не признається йому син.
— ...Який ви гріх вчинили, що вас, старого, ту загнали сповідатись?
— Таке, — повідає, — зробив. Мав-им сина, та йшли ми з ним, а пани на кочу їхали. А я сказав: «Дай нам, Боже, таке, аби ми возилися, як тоти пани». А син мій казав: «Боронь нас, Боже, од того». Ішли ми далі. Іде єден жебрак, а я сказав: «Сохрани нас, Боже, аби ми не були хромі й сліпі». А син: «Дай нам, Боже, таке». Мені то не полюбилося, тоти слова його, йшли ми, — каже, — через лавицю, і я сина шупнув у річку. І син ся втопив.
— Но, — говорить, — дуже великий гріх ви зробили, що-сьте сина втопили. А панами чорти по пеклі возять грішників. А жебракам царство на тому світі. Ваш син, якого ви топили, був я. Ви, — каже, — не знали, що йдете до сина сповідатись. Ви не знали, до кого попадете. Я вам відпущаю ваш гріх. Ідіть з богом.
І дав йому грошей на дорогу, і провів вітця.
— Ідіть з богом додому.