Українські народні казки

Павич і качур

Українська народна казка про тварин

Прекрасний павич насміявся з качура, мовлячи: «Який ти малий і поганий!» Качурові тоє не було в смак, і [він] сказав тілько: «Так, так, так!»

Но як хлопці вночі до павича закрались, пера єму вискубали і павич з болізни умирав, тогди прийшов качур і питав, що му сталося, а павич мовив: «Ах, брате! Моя красота позбавила мене життя!»

А качур знов сказав: «Так, так... Так каждому буває, хто ся своєю красотою величає!»

Походження та примітки

Павич і качур. Н. П. Андреев, Указатель сказочных сюжетов по системе Аарне. Издание государственного Русского географического общества, Л., 1929. — . Час і місце запису не зазначені. Ластівка. Письмо для руських дітей, яко прилога до «Учителя», Львів, 1869—1881., 1872, ч. 18, стор. 351.

Казки про тварин (Українська народна творчість) — Київ: Наукова думка. — 1976 — 575 с.