Українські народні казки

Панахида по котові

Українська народна казка про тварин

У одного чоловіка був учтивий кіт, ніколи не робив шкоди. Як хазяїн не дасть сам, так він, бувало, мимо ласощів пройде і не гляне на них. Кіт одними мишами тіко й жив. Попервах йому було гарно, мишей було невпоїд, а далі миші стали бояться, зря не показувались з нори. Виткне, бувало, з нори головку, обдивиться кругом і тоді тіко вилізе з нори, а як почує кошечий дух, так мерщій ховається поглибте в норку. Котові припадало хитрувать на всі лади. Іноді прикидавсь сонним або дохлим, а іноді, бувало, просиджував цілий день біля нори, вижидаючи, поки миша виткнеться з нори.

Одного разу кіт просидів цілий день біля нори і ні одної миші не піймав. Він тоді, наглядівши неподалеко од нори край хворостини, котрий стирчав з криші, і повис на ньому передніми лапами. Молода миша виткнула голову з нори і побачила, що кіт висить, вернулась в нору і розказала всім своїм родичам: «Братці! Я бачила новинку, радуйтесь і веселіться...» — «Що таке?» — спитали подруги. «Та що, нашого ворога повісили! Тепер ми вільно будем гулять». Миші одна за другою почали витикаться з нори і потихеньку підближались до кота. А стара миша, котра уже не раз була в бувальцях, сварилась на мишенят: «Не ходіть далеко, а то він вас одуре; знаю я його хитрощі. Може він висить без вірьовки, тоді бережіться».

Мишенята не послухались старої миші, всі вилізли з нори і на радощах налагодились одслужить молебінь своєму богові, що збавив їх од лютого ворога. Одна з них була ловка і одважна, підступила до кота ближче всіх і почала читать віршу:

Жив мурлика
Та був мурлика,
Кіт сибірський,
Рост богатирський;
Сіра на йому шкурка,
Вуси як у турка;
Був він бішений,
На кражі помішаний,
За те, мабуть, і повішений.
Радуйтесь, миші,
Радуйтесь, криси,
І вся наша природа,
Настала тепер нам свобода!

Не вспіла миша закінчить віршу, кіт ожив і миттю кинувсь до миш і ну їх хапать! Чимало тоді перепсував їх, штук три задушив до смерті, а кілька штук скалічив, ледве повтікали, куди яка попала. Кіт сів біля нори і беріг миш, поки сикнеться яка до нори ховаться в своє гніздо. Опісля того миші переселились в друге місце.

Походження та примітки

Панахида по котові. Н. П. Андреев, Указатель сказочных сюжетов по системе Аарне. Издание государственного Русского географического общества, Л., 1929. — . Зап. П. Тарасевський в м. Шебекіно Бєлгородського пов. Курської губ. від К. Гонтарєва. Час запису не зазначений. Українські народні байки (звіриний епос). Т. І—II. Зібрав Володимир Гнатюк. — «Етнографічний збірник», т. ХХХVІІ-ХХХVІІІ, Львів, 1916., стор. 242—243.

Казки про тварин (Українська народна творчість) — Київ: Наукова думка. — 1976 — 575 с.