Українські народні казки

Панський договор

Українська народна казка Полтавщини

Це було давно. Жив пан, дуже багатий і хитрий. Наймав робочих з таким договором: «Хто прослуже півгоду чи год, розкаже якусь історію. Якщо пан скаже: «Ні!», то оддасть половину добра свого.

Прийшов перший робітник та й каже:

— Якщо я вам розкажу казку, і ви скажете: «Ні», то даєте половину добра. Якщо: «Так», то не даєте.

Проробив півгоду і визиває пан Івана:

— Ну, розказуй небилицю.

Іван зажурений, проте почав:

— Сійчас вам розкажу. Приснився мені сон, що ви мені подарували коня. Я на цьому коні об’їхав усю землю за сутки.

Каже пан:

— Ну, Іване, може, правда.

Іван зажурився і пішов додому ні з чим. От приходить другий служник. А пан каже:

— Ну, що розкажеш, мій служник?

А він розповідає:

— Ось мій пан, сиджу рибу ловлю, бачу, що клює. Першу рибину витягую, другу, третю і наловив собі відро риби. Вірите чи ні?

Пан каже:

— Да, правда, вірю.

І цей пішов ні з чим. Ось приходить до пана третій служник. Веселий, нічого не боїться. Пан до нього:

— Що ти мені розкажеш, Кіндрате?

А він йому:

— Ось недавно йду до вас. Іду; бачу, квасолина. Взяв її додому. Посадив, а вона як почала рости до самого неба. Виросла. Взявся я за гілляку і почав вилазити на небо. Виліз і бачу, що всі святі багаті. там. Іду я далі, йду. Бачу поросята, великі, гарні. Придивився, а їх пасе ваш батько. І всміхається їм…

А пан як закричить на Кіндрата:

— Ні, ні, неправда! Не може такого бути. Мій батько ніколи не пас свиней. Не може бути такого.

І віддав Кіндратові половину добра свого. Хоч вірте, хоч ні.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

71 (4799). Панський договор. СУС —. Записала Озмитель М. А. 2008 року.
Оповідач: Головня Михайло Єлисейович, Карлівка, Карлівський район, Полтавська область

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.