Українські народні казки

Паперовий сокіл і мотиль

Українська народна казка про тварин

Один хлопчик зробив собі паперового птаха-сокола, помалював його гарно і пустив на шнурочку високо-високо. Летить паперовий сокіл, аж бачить метелика, що низько літає з квітки на квітку.

І каже гордий сокіл:

— Ти не підлетиш так високо, як я! Дивися! Я лечу аж під хмари!

— Це правда, — сказав мотиль. — Але я не завидую тобі. Хоча ти великий і мальований, але прив’язаний на шнурочку і в кождій хвилині можуть тебе стягнути на землю. А я хоч і малий і низько літаю, але свобідно. а воля — то найбільший скарб на світі!

Походження та примітки

Паперовий сокіл і мотиль. Н. П. Андреев, Указатель сказочных сюжетов по системе Аарне. Издание государственного Русского географического общества, Л., 1929. — . Час і місце запису не зазначені. Дзвіночок. Часопис для українських дітей, Львів, 1931—1939., 1933, ч. 20, стор. 15.

Казки про тварин (Українська народна творчість) — Київ: Наукова думка. — 1976 — 575 с.