☼ Живіть, здорові і щасливі, із сонечком ласкавим у душі. ☼

Українські казки

Пес міський та пес із села
Українська народна казка про тварин

Пес сільський прийшов в місто, але здибає його пес міський. Привіталися. І каже пес сільський: «Покажи-но мені всі тутейші обрядки, бо я нічого не знаю». — «Ну, добре». Повів він його межи ятки і показав, як можна що вхватити і куди втікати. Але каже: «Є тут такий чоловік, він називається гицель, ти його стережися!» — «А як же го пізнати?» — «От він, — каже, — носить здоровий макогін в руках і тонкий конець держить в руках, а грубий так». — «Ну, добре».

Сидить він межи ятками. Іде піп з палицею, также дуже грубою. Той як завидить — давай втікати! Натрафляє на свого приятеля, каже йому, від чого втікає. «Ану ж покажи». Той показав. А міський пес каже: «А ти сего не бійся, — він нічого тобі не зробить».

Забезпечився бідний пес, знов сидить. Але гицель перевернув свою булаву і грубший конець взяв в руки, а тонкий до землі. Зайшов, злапав і вбив сільського пса.

Пес міський та пес із села. Н. П. Андреев, Указатель сказочных сюжетов по системе Аарне. Издание государственного Русского географического общества, Л., 1929. — . Зап. в середині XIX ст. па Поділлі. Казки та оповідання з Поділля. В записах 1850—1860-х рр. Вип. І—II. Упорядкував Микола Левченко, К., 1928., стор. 285.

Казки про тварин (Українська народна творчість) — Київ: Наукова думка. — 1976 — 575 с.