Українські народні казки

Погано, як з Івана пан

Українська народна казка Буковини

Були два бідненькі сусіди, і хотіли вони поїхати від цего пана до другого. Може, там би щось заробили. Мали собі по волику, спряглися та й поїхали. Та й мали з собою трошки хліба. Їхали, їхали, а тоді й кажуть: «З’їмо цей хліб та й поїдемо далі». Сіли їсти, а волики пустили, щоб попаслися в дільниці. Вони собі заговорилися, а волики перейшли дільницю та й у панську пшеницю. І спасли там пшениці, може, десять-дванадцять снопів. У той час під’їхав управитель і став бити їх нагайкою. Та й каже:

— Ходім до пана.

Веде він їх до пана, а по дорозі Іван каже Василю:

— Ну, Василю, як цей пан із панів, то наше щастя. А як пан з Івана, то буде біда.

— Та чому?

— Побачиш у пана.

Приїхали вони до пана. Управитель каже:

— Ці два негідники спасли своїми волами два гектари пшениці, наробили великої шкоди, і я привів їх вам.

— Все? — питає пан.

— Все, — відповідає управитель.

— То ви вільні, — каже пан управителю. Управитель пішов, а пан звертається до дядьків:

— Чого ж ви допустили, що такої шкоди наробили ваші воли? Один із них каже:

— Ой, паночку, це не дуже таки й так. Ми довго їхали і зморилися. Мали трошки хліба і сіли їсти, а волики пустили пасти в дільницю. Воли переїхали дільницю і спасли пшениці, може, десять, може, дванадцять снопів. То ми, паночку, відробимо вам, скілко ви скажете. Лиш не бийте нас, бо дуже побив уже нас ваш управитель.

Пан каже:

— Ви, дядьки, маєте щастя, що попали до мене. Ідіть собі додому і надалі глядіть, не попадайте в такі випадки, бо будете робити роками задурно.

Вони дуже дякували панови, хотіли пана в ноги цілувати, але пан не дозволив їм.

— Ідіть і запам’ятайте цей випадок — більше не попадайте. Вийшли вони від пана, а Іван і каже Василю:

— От бачиш, цей пан з панів, то нас відпустив, а якби був з Івана пан, то ми б робили роками задурно.

Походження та примітки

Джерело: Українські народні казки у 40 книгах.

Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.

Ставчани, Хотинського району, Чернівецької області
18 жовтня 1986 року
Оповідач: Лазарюк Петро-Григорій (1921)

Текст наданий Миколою Зінчуком та опублікований з його дозволу.